Найбільше достоїнство в Україні –
бути вчителем народу!

Іван Филипчак

Самбір – це чудовий мальовничий край у Передкарпатті, місто обласного підпорядкування у Західній Україні, яке розташоване безпосередньо на березі Дністра.


Своєрідною візитною карткою міста є Самбірський державний педагогічний коледж імені Івана Филипчака, який має досить цікаву та багатогранну історію, власні традиції, що передаються із покоління в покоління. Навчальний заклад носить ім’я Івана Филипчака, краянина, педагога, письменника, патріота, історика, видавця, який залишив помітний слід у культурі самбірського краю. Сьогодні педагогічний коледж – це багатопрофільний навчальний, науково-педагогічний та культурно-освітній центр на Самбірщині, у якому навчаються прекрасні студенти і працюють досвідчені викладачі.

Педколектив постійно знаходиться у пошуках найефективніших методів і форм підготовки фахівців. Їх зусилля спрямовані на підготовку кваліфікованих учителів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, підвищення престижу педагогічної професії у суспільстві відповідно до Національної доктрини розвитку освіти і завдань Болонського угоди.


У 1939 – 1940 н. р. була відкрита педагогічна школа, яку розмістили у приміщенні польської жіночої гімназії імені М. Конопніцької. Про це свідчить Постанова Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих і бюро обкому КП(б)У № 157 (на основі Постанови Ради народних Комісарів УРСР № 1021) від жовтня 1939 р. У жовтні 1939 р. набрано 60 студентів. У 1939 – 1940 н. р. в педшколі навчалося 120 учнів, у 1940 – 1941 н. р. – 180.
Восени 1944 р. територію Галичини звільнили від фашистських загарбників. З метою поліпшення роботи педагогічних закладів, вказується у Постанові РНК УРСР № 1554 від 3 листопада 1944 р., педагогічна школа перейменована у педагогічне училище. До 21 травня 1959 р. педучилище підпорядковувалося Дрогобицькому відділу народної освіти, а з 21 травня 1959 р. до сьогодні – Головному управлінню освіти і науки Львівської облдержадміністрації. Педагогічне училище готувало вчителів початкових класів. Навчання тривало 4 роки. У 1947 – 1948 рр. навчальне приміщення, двоповерховий будинок, cкладалося з 11 кімнат, а з 1956 – 1957 рр. – із 15 класних кімнат, 6 кабінетів, бібліотеки, майстерні, 5 обслуговуючих кімнат і маленької спортивної зали. Навчальні заняття відбувалися в одну зміну. При училищі був гуртожиток, що займав 6 кімнат загальною площею 135 кв. м. Навчальний заклад мав пришкільну ділянку загальною площею 0,5 га, на якій студенти проводили практику, пов’язану з практичним навчальним матеріалом з ботаніки і сільського господарства. Протягом 1949 р. організовані хімічний і музичний навчальні кабінети.

На рубежі 60 – 70 рр. минулого століття добудовано старий корпус педучилища.  

Першими директорами навчального закладу були І. Яцикевич, якого змінив І. Яричевський. Повоєнні роки були вкрай складними і припали на час директорування Д. Ілліча (1945 – 1950). Він залишився у пам’яті викладачів та студентів як строгий і вимогливий керівник, добрий організатор і чуйна людина. У наступні роки свій внесок у розбудову педучилища зробили  директори Б. Гуд, М. Кінасевич, І. Широкий, С. Губич, Р. Футала. Вагомий вклад у розбудову навчального закладу зробила директорка Г. Мацковська, заслужений працівник освіти України, яка розпочала роботу 1988 р. і працювала до вересня 2007 р. Завершено добудову нового корпусу, актової і спортивної зали, їдальні, відкрито нові відділення образотворчого мистецтва (1992), діловодства (1999) і фізичного виховання (2000).

З вересня 2007 р. директор коледжу – В. Вантух, кандидат економічних наук.

15 березня 1999 р. Кабінет Міністрів України Постановою № 382 присвоїв Самбірському педагогічному училищу ім’я краянина Івана Филипчака. У закладі розгорнулася велика пошукова робота, до якої були залучені творчі групи викладачів, студентів. Адже І. Филипчак – письменник, історик, педагог, видавець, залишив помітний слід у культурі нашого краю. В училищі організовано кімнату-музей, проводяться наукові конференції ”Іван Филипчак – педагог, письменник, історик, краєзнавець”. 12 листопада 2001 р. на території навчального закладу урочисто відкрито та освячено пам’ятник І. Филипчаку.

У 90-х роках в училищі навчалося 49 українців з Румунії.

Рішенням Львівської обласної ради від 11 липня 2002 р. № 29 ”Про реорганізацію Бродівського та Самбірського педагогічних училищ у педагогічні коледжі”, Самбірське педагогічне училище імені Івана Филипчака реорганізовано у Самбірський державний педагогічний коледж імені Івана Филипчака.

Самбірський державний педагогічний коледж імені Івана Филипчака успішно готує педагогічні кадри, має сформований кадровий потенціал, належну навчально-матеріальну базу, розроблене за сучасними вимогами навчально-методичне забезпечення.

За багаторічний період діяльності навчальний заклад випустив понад 10 тисяч висококваліфікованих учителів різного фаху. Сьогодні багато випускників коледжу відомі люди у сфері освіти і науки. Серед них: М. Кочерган – доктор філологічних наук, професор Київського лінгвістичного університету; М. Дністрянський – доктор географічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка; З. Бичко – доктор філологічних наук, професор Львівського державного університету внутрішніх справ, член Національної спілки журналістів України; Ю. Прадід, доктор філологічних наук, професор Таврійського національного університету імені В. Вернадського; В. Пірко, доктор історичних наук, професор Донецького національного університету; Д. Крвавич – професор Львівської академії мистецтв, заслужений працівник культури; М. Худий – професор Львівського національного університету імені Івана Франка; М. Федурко – доктор філологічних наук, професор Дрогобицького  державного педагогічного університету імені Івана Франка; П. Мацьків – доктор філологічних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка; І. Котлярчик – кандидат філософських наук, проректор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка; М. Белей – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника; О. Целуйко – кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка; М. Микитин – кандидат філологічних наук, доцент Одеського державного педагогічного університету; М. Боришевський – кандидат педагогічних наук, доцент Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова; І. Мрака – кандидат історичних наук, доцент кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка; Н. Стайоха, Т. Молочко – заслужені вчителі УРСР.

Зовсім недавно делегація педколеджу побувала у м. Перемишль (Республіка Польща), де підписала угоду про співпрацю з учительським коледжем іноземних мов.

Не лише духовна наука під час лекцій о. В. Коркуни допомагає по-справжньому міцніти студентській молоді.

За ініціативою директора коледжу В. Вантуха у 2008 р. освячено каплицю Пресвятої Богородиці. Оскільки цей обряд здійснено в день празника Трьох Святителів.

12 лютого вирішено вважати Днем педагогічного коледжу.